Модель інноваційної особистості: структурно-динамічний підхід
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311–2409.2023.392Анотація
Актуальність поданої статті зумовлена глобалізаційними та євроінтеграційними трансфор-
маціями сучасного суспільства, в якому інноваційність стає суттєвою рисою всіх його сфер, що
об’єктивно детермінує необхідність й доцільність інноваційної реформації вищої освіти, як однієї
з базових суспільних інституцій, що є площиною формування інноваційної особистості. Метою
статті є розроблення моделі інноваційної особистості на засадах позицій структурно-дина-
мічного підходу. Завдання полягають у визначенні сутності та структури інноваційної особис-
тості, динаміки певних компонентів та їх подання у вигляді моделі. Проаналізовано вихідні базові
феномени статті, якими є: «інновації», «освітні інновації», «модель». Подано науковий тезаурус
проблеми суб’єкта інновацій, представлений такими поняттями, як: «інноватор», «іннова-
ційна особистість», «новаторська особистість», «особистість інноваційного типу», «іннова-
ційно зорієнтована особистість». Розкрито етимологію поняття «інноваційна особистість».
Проаналізовано концепції, у яких уперше з’явилось це поняття, а саме: теорія соціальних змін, кон-
цепція полярних дихотомій (соціологія змін), теорія дифузії інновацій. Представлено огляд дослі-
джень, що аспектно розглядають проблему інноваційної особистості. Репрезентовано модель
інноваційної особистості, що містить інноваційну спрямованість (сукупність мотивів, потреб,
цінностей, установок), інноваційно-когнітивний (синтез інноваційного мислення, когнітивного
стилю, когнітивної активності, знань), інноваційно-праксіологічний (комплекс умінь та іннова-
ційна поведінка), рефлексивно-прогностичний (інноваційно-рефлексивні якості та інноваційний
потенціал) компоненти. Зроблено висновок про те, що інноваційна особистість — це продукт
і суб’єкт сучасного інформаційного суспільства. Вона корінним чином відрізняється від особис-
тісних синдромів доінформаційних цивілізацій і є головним ресурсом успіху сучасного суспільства.
Завантаження
Посилання
Боковець О. І. Cоціально-психологічні умови розвитку інноваційного потенціалу студентів за-
кладу вищої технічної освіти : дис. … д-ра філософії : 053 — психологія. Київ, 2021. 294 с.
Гончарова О., Тараненко Г. Інноваційна діяльність особистості як важлива умова гармоніза-
ції культурно-освітнього простору: філософсько-освітній аспект. Філософські обрії. 2016. № 35.
С.162–173.
Губенко О. В. Теоретико-методологічні основи дослідження психологічних механізмів творчої
діяльності (інтегративний підхід): монографія. Київ, 2019. 400 с.
Желанова В. В. Контекстне навчання майбутнього вчителя початкових класів: теорія та техно-
логія : монографія. Луганськ : Вид-во «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. 505 с.
Рубанець О.М. Когнітивна активність особистості. Мультиверсум. Філософський альманах.
Випуск 9–10 (147–148) С. 99–107.
Словник української мови: в 11 томах. Том 6, 1975. Стор. 637.
Соціологія: короткий енциклопедичний словник. За заг. ред. В.І. Воловича. К. : Укр. центр духо-
вної культури, 1998. 736 с.
Шумпетер Й. А. Теорія економічного розвитку : Дослідження прибутків, капіталу, кредиту, від-
сотка та економічного циклу. К. : Вид. дім «Києво-Могил. акад.», 2011. 242 с.
Barnett H. Innovation: The Basis of Cultural Change. New York, 1963. 462 p.
Bloom В. Handbook on formative and summative evaluation of student learning. Hastings, Madaus,
923 p.
Hagen, Everett. On the Theory of Social Change. Homewood, IL: Dorsey Press, 1962. 127 p.
Harrison Y., Horne J.A. One Night of Sleep Loss Impairs Innovative Thinking and Flexible Decision
Making. Organizational Behavior and Human Decision Processes. 1999. № 2. P. 128–145.
Rogers E. Diffusion of innovation. San Fransisco : Free Press, 1983. 341 р.
Sztompka Piotr. The sociology of social change. Oxford, UK; Cambridge, Mass.: Blackwell, 1994. 348 p.
REFERENCES
Bokovets, O. I. (2021). Cotsialno-psykholohichni umovy rozvytku innovatsiinoho potentsialu studentiv
zakladu vyshchoi tekhnichnoi osvity [Socio-psychological conditions for the development of innovative
potential of students of a higher technical education institution]. Kandydats`ka dysertatsiia [Candidate`s
dissertation]. Kyiv (in Ukrainian).
Honcharova, O., Taranenko, H. (2016). Innovatsiina diialnist osobystosti yak vazhlyva umova
harmonizatsii kulturno-osvitnoho prostoru: filosofsko-osvitnii aspect [Innovative activity of the individual
as an important condition for the harmonization of cultural and educational space: philosophical and
educational aspect]. Filosofski obrii [Philosophical horizons], 35, 162 — 173 (in Ukrainian).
Hubenko, O.V. (2019). Teoretyko-metodolohichni osnovy doslidzhennia psykholohichnykh mekhanizmiv
tvorchoi diialnosti (intehratyvnyi pidkhid) monohrafiia [Theoretical and methodological foundations
of the study of psychological mechanisms of creative activity (integrative approach): monograph]. Kyiv
[in Ukrainian].
Rubanets, O.M. (2015). Kohnityvna aktyvnist osobystosti [Cognitive activity of the individual].
Multyversum. Filosofskyi almanakh, 9–10 (147–148), 99–107 (in Ukrainian).
Shumpeter, Y. A (2011). Teoriia ekonomichnoho rozvytku : Doslidzhennia prybutkiv, kapitalu, kredytu,
vidsotka ta ekonomichnoho tsyklu [Theory of economic development: Study of profits, capital, credit, interest
and the economic cycle]. K. : Vyd. dim «Kyievo-Mohyl. akad.» (in Ukrainian).
Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language] (1975). (Vol. 6). Kyiv: Naukova
dumka (in Ukrainian).
Volovych, V.I. (Ed). (1998). Sotsiolohiia: korotkyi entsyklopedychnyi slovnyk [Sociology: a short
encyclopedic dictionary]. K. : Ukr. tsentr dukhovnoi kultury (in Ukrainian).
Zhelanova, V. V. (2013). Kontekstne navchannia maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv: teoriia
ta tekhnolohiia: monohrafiia [Contextual training of future primary school teachers: theory and technology:
monograph]. Luhansk : Vyd-vo «LNU imeni Tarasa Shevchenka» (in Ukrainian).
Barnett, H. (1963). Innovation: The Basis of Cultural Change. New York.
Bloom В. (1971). Handbook on formative and summative evaluation of student learning. Hastings,
Madaus.
Hagen, Everett (1962). On the Theory of Social Change. Homewood, IL: Dorsey Press.
Harrison Y., Horne J.A. (1999). One Night of Sleep Loss Impairs Innovative Thinking and Flexible
Decision Making. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 2, 128–145.
Rogers, E. (1983). Diffusion of innovation. San Fransisco : Free Press.
Sztompka, Piotr. (1994). The sociology of social change. Oxford, UK; Cambridge, Mass.: Blackwell.
