Результати констатувального етапу дослідження рівнів розвитку відчуття ритму дітей раннього віку в процесі музично-ритмічних ігор.
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-2409.2025.4417Анотація
. У статті розкрито значення музики як чинника гармонійного розвитку дітей раннього віку. Автором проаналізовано наукові підходи до розуміння впливу музики на фізичний та емоційний розвиток дитини. Визначено, що музична діяльність сприяє формуванню рухових навичок, координації, ритмічності та загальної моторики. Особлива увага приділяється емоційному впливу музики, яка виступає засобом розвитку чуттєвої сфери, позитивних переживань і соціальної взаємодії. У статті підкреслено, що музика стимулює пізнавальну активність, мовленнєвий розвиток та здатність до самовираження. Розкрито роль музично-ритмічних ігор у становленні почуття ритму й емоційної чутливості дітей. Автор наголошує, що раннє залучення до музики формує естетичні потреби та сприяє розвитку особистісних якостей. Проаналізовано педагогічні умови ефективного впливу музики, зокрема створення емоційно позитивного середовища й використання різних форм музичної активності. Визначено, що педагог має враховувати індивідуальні особливості кожної дитини під час організації музичних занять. Музика розглядається не лише як мистецтво, а як засіб комплексного розвитку дитини. У роботі акцентовано увагу на єдності фізичного, емоційного та пізнавального розвитку через музичну діяльність. Обґрунтовано необхідність інтеграції музики в освітній процес закладів дошкільної освіти. Аналіз даних, зібраних під час спостережень за дітьми раннього віку, а також анкетування фахівців і родин, дає підстави стверджувати: значна частина малюків демонструє не достатньо сформоване почуття ритму. Така ситуація обґрунтовує необхідність і доцільність запровадження спеціально розробленої методики, спрямованої на розвиток ритмічних навичок за допомогою музично-ігрових засобів. Таким чином, результати первинної оцінки чітко засвідчують потребу в систематичній роботі з розвитку почуття ритму у дітей раннього віку.
Завантаження
Посилання
Матвієнко, С. (2021). Музичне виховання дошкільників в умовах передшкільної освіти. Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки», № 3, 14–22. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя.
Міністерство освіти і науки України. (2022). Методика музичного виховання дітей дошкільного віку: навчально-методичний посібник. Київ: МОН України.
Михайличенко, О. В. (2025). Особливості виявлення та розвитку музичної обдарованості дітей дошкільного віку. Освіта та розвиток обдарованої особистості, № 1, 8–13.
ЮНЕСКО. (2016). Звіт про моніторинг глобальної освіти. Освіта для людей і рослин: створення сталого майбутнього для всіх (2-е видання). Париж: ЮНЕСКО.
Abad, V., Barrett, M. S., Broughton, M., Williams, K. E., & Welch, G. F. (2015). Associations between early shared music activities in the home and later child outcomes: Findings from the Longitudinal Study of Australian Children. Early Childhood Research Quarterly, 31, 113–124. https://doi.org/10.1016/j.ecresq.2015.01.004
Anvari, S. H., Trainor, L. J., Woodside, J., & Levy, B. A. (2002). Relations among musical skills, phonological processing, and early reading ability in preschool children. Journal of Experimental Child Psychology, 83(2), 111–130. https://doi.org/10.1016/s0022-0965(02)00124-8
Barrett, M. S. (2010). Musical narratives: A study of a young child’s identity work in and through music-making. Psychology of Music, 39(4), 403–423. https://doi.org/10.1177/0305735610373054
Barrett, M. S. (2012). Music learning and education in early childhood: An overview. In G. E. McPherson & G. F. Welch (Eds.), Oxford handbook of music education (Vol. 1, pp. 227–228). Oxford University Press.
Barrett, M. S. (2015). Attending to “culture in the small”: A narrative analysis of the role of play, thought and music in young children’s world-making. Research Studies in Music Education, 38(1), 41–54. https://doi.org/10.1177/1321103X15603557
Barrett, M. S. (2017). From small stories: Laying the foundations for narrative identities in and through music. In R. MacDonald, D. J. Hargreaves, & D. Miell (Eds.), Handbook of Musical Identities (1st ed.). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199679485.003.0004
Bengtsson, S. L., Nagy, Z., Skare, S., Forsman, L., Forssberg, H., & Ullén, F. (2005). Extensive piano practicing has regionally specific effects on white matter development. Nature Neuroscience, 8(9), 1148–1150. https://doi.org/10.1038/nn1516
Bowmer, A., Mason, K., Knight, J., & Welch, G. (2018). Investigating the impact of a musical intervention on preschool children’s executive function. Frontiers in Psychology, 9, Article 2389. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.02389
Cohrdes, C., Grolig, L., & Schroeder, S. (2016). Relating language and music skills in young children: A first approach to systemize and compare distinct competencies on different levels. Frontiers in Psychology, 7, Article 1616. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01616
Derri, V., Tsapakidou, A., Zachopoulou, E., & Kioumourtzoglou, E. (2001). Effect of a music and movement programme on development of locomotor skills by children 4 to 6 years of age. European Journal of Physical Education, 6(1), 16–25. https://doi.org/10.1080/1740898010060103
Dingle, G. A., Brander, C., Ballantyne, J., & Baker, F. A. (2012). ‘To be heard’: The social and mental health benefits of choir singing for disadvantaged adults. Psychology of Music, 41(4), 405–421. https://doi.org/10.1177/0305735611430081
Eerola, P. S., & Eerola, T. (2013). Extended music education enhances the quality of school life. Music Education Research, 16(1), 88–104. https://doi.org/10.1080/14613808.2013.829428
Gaser, C., & Schlaug, G. (2003). Brain structures differ between musicians and non-musicians. Journal of Neuroscience, 23(27), 9240–9245. https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.23-27-09240.2003
Gordon, R. L., Fehd, H. M., & McCandliss, B. D. (2015). Does music training enhance literacy skills? A meta-analysis. Frontiers in Psychology, 6, Article 1777. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.01777
Habib, M., Lardy, C., Desiles, T., Commeiras, C., Chobert, J., & Besson, M. (2016). Music and dyslexia: A new musical training method to improve reading and related disorders. Frontiers in Psychology, 7, Article 26. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.00026
Hallam, S. (2015). The power of music: A research synthesis of the impact of actively making music on the intellectual, social and personal development of children and young people. International Music Education Research Centre (iMerc). https://discovery.ucl.ac.uk/id/eprint/1541288/1/hallam_imerc_mec_2014_with_cover_ROYAL.pdf
Halwani, G. F., Loui, P., Rueber, T., & Schlaug, G. (2011). Effects of practice and experience on the arcuate fasciculus: Comparing singers, instrumentalists, and non-musicians. Frontiers in Psychology, 2, Article 156. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2011.00156
Hargreaves, D. (2014). Foreword to The music miracle: The scientific secret to unlocking your child's full potential. In L. Henriksson-Macaulay (Ed.), The music miracle: The scientific secret to unlocking your child's full potential. Earnest House Publishing.
Hetland, L. (2000). Learning to make music enhances spatial reasoning. The Journal of Aesthetic Education, 34(3/4), 179–238. https://doi.org/10.2307/3333643
Ho, Y. C., Cheung, M. C., & Chan, A. S. (2003). Music training improves verbal but not visual memory: Cross-sectional and longitudinal explorations in children. Neuropsychology, 17(3), 439–450. https://doi.org/10.1037/0894-4105.17.3.439
Kim, H. K., & Kemple, K. M. (2011). Is music an active developmental tool or simply a supplement? Early childhood preservice teachers’ beliefs about music. Journal of Early Childhood Teacher Education, 32(2), 135–147. https://doi.org/10.1080/10901027.2011.572228
Masataka, N., & Perlovsky, L. (2012). The efficacy of musical emotions provoked by Mozart's music for the reconciliation of cognitive dissonance. Scientific Reports, 2, 694. https://doi.org/10.1038/srep00694
Moreno, S., Bialystok, E., Barac, R., Schellenberg, E. G., Cepeda, N. J., & Chau, T. (2011). Short-term music training enhances verbal intelligence and executive function. Psychological Science, 22(11), 1425–1433. https://doi.org/10.1177/0956797611416999
Moritz, C., Yampolsky, S., Papadelis, G., et al. (2013). Links between early rhythm skills, musical training, and phonological awareness. Reading and Writing, 26, 739–769. https://doi.org/10.1007/s11145-012-9389-0
Schlaug, G. (2015). Musicians and music making as a model for the study of brain plasticity. Progress in Brain Research, 217, 37–55. https://doi.org/10.1016/bs.pbr.2014.11.020
Silvia, P. J., Thomas, K. S., Nusbaum, E. C., Beaty, R. E., & Hodges, D. A. (2016). How does music training predict cognitive abilities? A bifactor approach to musical expertise and intelligence. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts, 10(2), 184–190. https://doi.org/10.1037/aca0000058
Williams, K. E., Barrett, M. S., Welch, G. F., Abad, V., & Broughton, M. (2015). Associations between early shared music activities in the home and later child outcomes: Findings from the Longitudinal Study of Australian Children. Early Childhood Research Quarterly, 31, 113–124. https://doi.org/10.1016/j.ecresq.2015.01.004
Zuk, J., Benjamin, C., Kenyon, A., & Gaab, N. (2014). Behavioral and neural correlates of executive functioning in musicians and non-musicians. PLoS ONE, 9(6), e99868. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0099868
REFERENCES
Matviienko, S. (2021). Muzychne vykhovannia doshkilʹnykiv v umovakh peredshkilʹnoi osvity [Music education of preschool children in pre-primary education]. Naukovi zapysky. Seriia “Psykholohho-pedahohichni nauky”, (3), 14–22. Nizhyn: NDU im. M. Hoholia. [in Ukrainian]
Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy [Ministry of Education and Science of Ukraine]. (2022). Metodyka muzychnoho vykhovannia ditei doshkilʹnoho viku: navchalʹno-metodychnyi posibnyk [Methods of music education for preschool children: Educational-methodical manual]. Kyiv: MON Ukrainy. [in Ukrainian]
Mykhailichenko, O. V. (2025). Osoblyvosti vyiavlennia ta rozvytku muzychnoi obdarovanosti ditei doshkilʹnoho viku [Features of identifying and developing musical giftedness of preschool children]. Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti, (1), 8–13. [in Ukrainian]
UNESCO. (2016). Zvit pro monitorynh hlobalʹnoi osvity. Osvita dlia liudei i roslyn: Stvorennia staloho maibutnioho dlia vsikh [Global Education Monitoring Report. Education for people and plants: Creating a sustainable future for all] (2nd ed.). Paris: UNESCO. [in Ukrainian]
Abad, V., Barrett, M. S., Broughton, M., Williams, K. E., & Welch, G. F. (2015). Associations between early shared music activities in the home and later child outcomes: Findings from the Longitudinal Study of Australian Children. Early Childhood Research Quarterly, 31, 113–124. https://doi.org/10.1016/j.ecresq.2015.01.004 [in English]
Anvari, S. H., Trainor, L. J., Woodside, J., & Levy, B. A. (2002). Relations among musical skills, phonological processing, and early reading ability in preschool children. Journal of Experimental Child Psychology, 83(2), 111–130. https://doi.org/10.1016/s0022-0965(02)00124-8 [in English]
Barrett, M. S. (2010). Musical narratives: A study of a young child’s identity work in and through music-making. Psychology of Music, 39(4), 403–423. https://doi.org/10.1177/0305735610373054 [in English]
Barrett, M. S. (2012). Music learning and education in early childhood: An overview. In G. E. McPherson & G. F. Welch (Eds.), Oxford handbook of music education (Vol. 1, pp. 227–228). Oxford University Press. [in English]
Barrett, M. S. (2015). Attending to “culture in the small”: A narrative analysis of the role of play, thought and music in young children’s world-making. Research Studies in Music Education, 38(1), 41–54. https://doi.org/10.1177/1321103X15603557 [in English]
Barrett, M. S. (2017). From small stories: Laying the foundations for narrative identities in and through music. In R. MacDonald, D. J. Hargreaves, & D. Miell (Eds.), Handbook of Musical Identities (1st ed.). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199679485.003.0004 [in English]
Bengtsson, S. L., Nagy, Z., Skare, S., Forsman, L., Forssberg, H., & Ullén, F. (2005). Extensive piano practicing has regionally specific effects on white matter development. Nature Neuroscience, 8(9), 1148–1150. https://doi.org/10.1038/nn1516 [in English]
Bowmer, A., Mason, K., Knight, J., & Welch, G. (2018). Investigating the impact of a musical intervention on preschool children’s executive function. Frontiers in Psychology, 9, Article 2389. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.02389 [in English]
Cohrdes, C., Grolig, L., & Schroeder, S. (2016). Relating language and music skills in young children: A first approach to systemize and compare distinct competencies on different levels. Frontiers in Psychology, 7, Article 1616. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01616 [in English]
Derri, V., Tsapakidou, A., Zachopoulou, E., & Kioumourtzoglou, E. (2001). Effect of a music and movement programme on development of locomotor skills by children 4 to 6 years of age. European Journal of Physical Education, 6(1), 16–25. https://doi.org/10.1080/1740898010060103 [in English]
Dingle, G. A., Brander, C., Ballantyne, J., & Baker, F. A. (2012). ‘To be heard’: The social and mental health benefits of choir singing for disadvantaged adults. Psychology of Music, 41(4), 405–421. https://doi.org/10.1177/0305735611430081 [in English]
Eerola, P. S., & Eerola, T. (2013). Extended music education enhances the quality of school life. Music Education Research, 16(1), 88–104. https://doi.org/10.1080/14613808.2013.829428 [in English]
Gaser, C., & Schlaug, G. (2003). Brain structures differ between musicians and non-musicians. Journal of Neuroscience, 23(27), 9240–9245. https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.23-27-09240.2003 [in English]
Gordon, R. L., Fehd, H. M., & McCandliss, B. D. (2015). Does music training enhance literacy skills? A meta-analysis. Frontiers in Psychology, 6, Article 1777. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.01777 [in English]
Habib, M., Lardy, C., Desiles, T., Commeiras, C., Chobert, J., & Besson, M. (2016). Music and dyslexia: A new musical training method to improve reading and related disorders. Frontiers in Psychology, 7, Article 26. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.00026 [in English]
Hallam, S. (2015). The power of music: A research synthesis of the impact of actively making music on the intellectual, social and personal development of children and young people. International Music Education Research Centre (iMerc). https://discovery.ucl.ac.uk/id/eprint/1541288/1/hallam_imerc_mec_2014_with_cover_ROYAL.pdf [in English]
Halwani, G. F., Loui, P., Rueber, T., & Schlaug, G. (2011). Effects of practice and experience on the arcuate fasciculus: Comparing singers, instrumentalists, and non-musicians. Frontiers in Psychology, 2, Article 156. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2011.00156 [in English]
Hargreaves, D. (2014). Foreword to The music miracle: The scientific secret to unlocking your child's full potential. In L. Henriksson-Macaulay (Ed.), The music miracle: The scientific secret to unlocking your child's full potential. Earnest House Publishing. [in English]
Hetland, L. (2000). Learning to make music enhances spatial reasoning. The Journal of Aesthetic Education, 34(3/4), 179–238. https://doi.org/10.2307/3333643 [in English]
Ho, Y. C., Cheung, M. C., & Chan, A. S. (2003). Music training improves verbal but not visual memory: Cross-sectional and longitudinal explorations in children. Neuropsychology, 17(3), 439–450. https://doi.org/10.1037/0894-4105.17.3.439 [in English]
Kim, H. K., & Kemple, K. M. (2011). Is music an active developmental tool or simply a supplement? Early childhood preservice teachers’ beliefs about music. Journal of Early Childhood Teacher Education, 32(2), 135–147. https://doi.org/10.1080/10901027.2011.572228 [in English]
Masataka, N., & Perlovsky, L. (2012). The efficacy of musical emotions provoked by Mozart's music for the reconciliation of cognitive dissonance. Scientific Reports, 2, 694. https://doi.org/10.1038/srep00694 [in English]
Moreno, S., Bialystok, E., Barac, R., Schellenberg, E. G., Cepeda, N. J., & Chau, T. (2011). Short-term music training enhances verbal intelligence and executive function. Psychological Science, 22(11), 1425–1433. https://doi.org/10.1177/0956797611416999 [in English]
Moritz, C., Yampolsky, S., Papadelis, G., et al. (2013). Links between early rhythm skills, musical training, and phonological awareness. Reading and Writing, 26, 739–769. https://doi.org/10.1007/s11145-012-9389-0 [in English]
Schlaug, G. (2015). Musicians and music making as a model for the study of brain plasticity. Progress in Brain Research, 217, 37–55. https://doi.org/10.1016/bs.pbr.2014.11.020 [in English]
Silvia, P. J., Thomas, K. S., Nusbaum, E. C., Beaty, R. E., & Hodges, D. A. (2016). How does music training predict cognitive abilities? A bifactor approach to musical expertise and intelligence. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts, 10(2), 184–190. https://doi.org/10.1037/aca0000058 [in English]
Williams, K. E., Barrett, M. S., Welch, G. F., Abad, V., & Broughton, M. (2015). Associations between early shared music activities in the home and later child outcomes: Findings from the Longitudinal Study of Australian Children. Early Childhood Research Quarterly, 31, 113–124. https://doi.org/10.1016/j.ecresq.2015.01.004 [in English]
Zuk, J., Benjamin, C., Kenyon, A., & Gaab, N. (2014). Behavioral and neural correlates of executive functioning in musicians and non-musicians. PLoS ONE, 9(6), e99868. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0099868 [in English]
